На урочистостях, організованих Міністерством оборони спільно із «Об’єднанням добровольців», що пройшли у Києві, наша організація відзначила «Орденом Добровольця» Волонтера, професора низки Міжнародних Університетів, Героя України – ВАЛЕНТИНУ ОЛЕФІРЕНКО !
«Орден Добровольця» – почесна відзнака, яка вручається виключно один раз в рік – на День українського добровольця.
Її отримують учасники добровольчих формувань, ветерани війни, бійці ЗСУ та волонтери, які проявили героїзм, мужність, незламний патріотизм відстоюючи цілісність та суверенність нашої держави.
«Орден Добровольця» – почесна відзнака, яка вручається виключно один раз в рік – на День українського добровольця.
Валентина Леонідівна Олефіренко народилася в 1949 році в післявоєнному Києві. На сьогоднішній день – професор ряду Міжнародних університетів , викладає лекції по цілому світу, волонтер, Герой України. Більш знайома нам всім як «мем». Отримала такий позивний ще в 1992 році від моряків Чорноморського флоту.
Коли почався Майдан, Валентина Леонідівна допомагала усім чим могла: починаючи від канапок до рятування життів, в прямому сенсі. А з початком війни почала підтримувати добровольців. Саме вона купила для «Госпітальєрів» перший реанімобіль, віддала свій власний автомобіль на фронт, а згодом придбала ще 3 джипи. Продала власну квартиру для того, щоб в березні 2014 року для 73-го морського центру спеціальних операцій закупити обладнання майже на 30 тисяч доларів. Тепловізори, біноклі, прибори нічного бачення, бронежилети, а скільки медикаментів… Все не перерахувати. Мем не веде статистику. Для неї головне – допомагати!
Найважливішим її подарунком стала медаль «За жертовність і любов до України», яку Валентина Олефіренко отримала від Української православної церкви Київського патріархату, а потім закріпивши в красивій рамці разом з свідоцтвом відправила на фронт, підписавши : «Належить кожному добровольцю, який пішов захищати Україну».
Забезпечена, самодостатня, жінка, в якої за плечима чималий життєвий досвід та дорослі діти, – здавалося б настав час для себе та спокійного життя. Та це, точно, не про Мем. 2014 Новий рік вона зустрічала на Майдані, а вже 2015 -й в білій норковій шубі (під якою був бронежилет) нарізала олів*є в Пісках, неподалік Донецького аеропорту, де замість курантів, обстріли снайперів. В її київській квартирі завжди є «млинці-голубці» для дітей, справжня мама для добровольців з різних куточків України. І для них вона єдина, найкраща, найдобріша – мем.
Дякуємо. Слава Україні!
