Родина добровольця, заслуженого діяча мистецтв України, автора унікального видання «Фронтовий Кобзар» Сергія Пущенка два роки чекає на статус сім’ї загиблого.
Сергій Пущенко пензлем і пером воював за Україну. Він мешкав у Харківі і за життя, яке передчасно забрали росіяни, створив 900 картин різних жанрів. Свій патріотичний шлях розпочав давно – відомий серією картин на тему «Козацькому роду нема переводу» . Активний учасник Революції Гідності.
Волонтером розпочав свій шлях у 2014 році після чого став добровольцем. Під обстрілами малював свої картини та створив мистецький проект «Портрети добровольців на війні». Автор унікального літературно-художнього проєкту, мистецьких творів-колажів з підзаголовком «Фронтовий кобзар», який презентували в Києві, Львові, Чернігові, Херсоні, Тернополі. Десятки виставок у різних містах завжди збирали численних поціновувачів мистецтва та патріотів України.
Член Національної спілки журналістів України, Харківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, ГО «Спадщина», ГО «Об’єднання добровольців».
Сергій – ветеран АТО. Воював добровольцем у складі добровольчого підрозділу 2015 по 2018 роки.
З 24 лютого мобілізувався до лав Рівненського добровольчого батальйону. Загинув у ніч з 1 на 2 березня під час боїв з росіянами на Київщині. Чоловіку був 61 рік. Побратими кажуть: пожертвувавши своїм життям, Сергій дозволив їм зайняти позиції, щоб захистити приблизно 300 цивільних, які були в укритті адмінбудівлі, і врятуватися.
У червні 2022 року нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
! Минуло вже понад два роки із часу героїчної загибелі Сергія Пущенка. Без батька залишилося двоє дітей. Дружина Героя Наталія 130 робіт художника та бійця передала Будинкові офіцерів у Львові. Його книга «Фронтовий Кобзар», яка вийшла лімітованим тиражем, з підписом Валерія Залужного, зібрала чималі кошти для українців на аукціонах у США. Культурну спадщину, яку залишив по собі митець важко переоцінити.
Але родина ще досі не отримала статусу члена сім’ї Загиблого. Ніхто вже не поверне батька та чоловіка, але сподіваємось що Міністерсво ветеранів зробить усе можливе і навіть більше щоб надати рідним усі соціальні статуси гарантовані державою.
