Home / Без категорії / СЛОВО КОБЗАРЯ В БОЮ ЗА УКРАЇНУ!

СЛОВО КОБЗАРЯ В БОЮ ЗА УКРАЇНУ!

У світ вийшов фронтовий кобзар. Автор проєкту колажів і дизайну видання заслужений діяч мистецтв України Сергій Пущенко. Видання здійснено на основі текстів «Кобзаря», упорядкованих фахівцями Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. В допомозі у друці долучилося і Обєднання Добровольців.

Як зазначив автор проєкту С. Пущенко: «На війні сила слова українського генія Тараса Григоровича Шевченка, Кобзаря, звучить по-особливому, стократністю вибуху небаченої зброї. Зброї, яка на службі нації була і є непереможною. Уже не одне покоління українців, понад півторисотні років, Шевченкове слово надихає, мобілізує на життя, боротьбу та перемогу, не даючи забутися, зневіритися, упасти, піти в забуття цілому народу.

Так, у 2014 році, коли нація повстала супроти прокремлівської влади, відстоюючи право на власну незалежну державу і людську гідність, слово Кобзаря по-новому зазвучало на барикадах Майдану. Воно стало зброєю бійців Революції Гідности. Під час цього історичного протистояння у центрі Києва, перелякана промосковська владна верхівка на чолі з президентом, розстрілявши повстанців на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року, втекла за межі держави, запрошуючи ворожі війська топтати українську землю. І вкотре московська орда недопомерлої імперії сунула поневолювати козацький край, залучаючи до своїх лав колаборантів. На захист країнивід кремлівської русні стали добровольчі батальйони, волонтери і напівзнищена армія, яка в боях відроджувалася та набиралася богатирської сили. Усвідомлюючи загрозу рашизму для людської цивілізації, представники багатьох народів політично підтримали українську державу, надаючи гуманітарну, матеріальну і військово-технічну допомогу. У короткий термін, мобілізувавшись в одному пориві від заходу до сходу, нація стала на захист своєї країни. У цей складний історичний період слово Кобзаря з новою силою зазвучало в окопах бійців: «І на оновленій землі врага не буде , супостата…», – воно надихало воїнів левиною силою жертовно боронити Батьківщину від поневолення рашистами.

На цій Вітчизняній національно-визвольній війні з російськими окупантами «Кобзар» Шевченка став зброєю. Його читали бійці, набираючись сили духу, в окопах, на базах і під час бойових рейдів. Зображення Тараса Шевченка можна було побачити на військовій техніці, на позиціях та у житлі воїнів у вигляді екіпірованого сучасного лицаря – в касці, бронежилеті й зі зброєю у руках із написами: «Слава Україні!», «Батько нації» і просто «Кобзар». Так у наш час на війні з рашистськими окупантами добровольці канонізували генія-пророка, поета-художника, духовного воїна нації Тараса Шевченка, сила слова якого в житті і в бою допомагає долати ворогів.»

 

«Шевченко в боксерських рукавичках стоїть проти російського поета Пушкіна, Шевченко в образі революціонера Че Ге Вари і Шевченко-суворий хлопець із каскою на голові та биткою за плечима. Це зовсім неповний перелік малюнків, які можна було зустріти під час Революції Гідності на Майдані. Їх було так багато і всі настільки талановиті, що мистецтвознавці навіть заговорили про новий культурний феномен, народжений спротивом та протестами. Дехто жартував – якби Тарас Григорович жив в наші дні, то він неодмінно стояв б разом із протестуючими – запалював коктейлі молотова чи подавав бруківку. Мабуть у цих словах є доля правди. Всі ми чудово знаємо, що в цій людині, як в нікому іншому, жила жага до перемоги і волі. Що ще за життя він не боявся кинути виклик величезній імперії, хоча й знав, що за таку рішучість обов’язково отримає тюрму чи заслання. Не дивно, що Кобзар давно став символом боротьби для українців. І Майдан був ще одним підтвердженням цього. Революційна поезія поета вкотре стала рушійною силою жаги до змін. Попри шалений опір влади і явно нерівні сили – виграли протестуючі, а отже – разом з ними виграв і Шевченко. Та відступити просто так ворог не хоче. З площ і майданів, з вулиць і скверів протистояння перейшло в траншеї, окопи і поля. Цього разу замість фанерних щитів – бронежилети, замість луків і арбалетів – гармати і снайперські гвинтівки, замість беркутні – російські найманці. Але Тарас Григорович і тут знову з нами.

Наша боротьба триває. Наша воля досі не здобута. Наші вороги продовжують точити кігті і зуби на Україну. Але наш Шевченко і понині з нами. Він спокійний, впевнений і актуальний, як і сто років тому. А отже можемо бути впевненими – перемога точно буде за нами! Саме тому ми зобов’язанні передати «Фронтовий Кобзар» в у кожну військову частину» – зазначила Олена Живко .

About dobrovoltsi