Home / Новини / В’язні Кремля: Микола Карп’юк, як маркер української національної політики

В’язні Кремля: Микола Карп’юк, як маркер української національної політики

Тринадцятого липня, у День народження Олега Сенцова, фактично у всіх містах України та світових столицях стартує міжнародна акція не лише на підтримку відомого українського режисера, але й інших політв’язнів, які зараз відбувають покарання в тюрмах Росії.

У нашій країні вона розпочнеться у Києві в 19:00.

Ми, як організація, яка представляє та відстоює права українських воїнів-добровольців, дуже добре знаємо, що таке перебувати в полоні у кремлівських вбивць. «Переваги» місцевих тюрем, яким більше пасує визначення «катівня», на собі відчув не один боєць українських добровольчих батальйонів.

Багато з них знаходяться там і досі.

Звісно, що «Об’єднання добровольців» також має намір долучитися до міжнародної акції на підтримку Сенцова. Але разом з тим хочемо зауважити, що в тюрмах Російської Федерації перебуває ще дуже і дуже багато українців, за яких чомусь жодної згадки ні від влади, ні від засобів масової інформації. Скажімо, це щирий патріот Микола Карп’юк, який все своє життя присвятив Україні. Присвятив ще задовго до того, як ми усі стали волонтерами та активістами; разом із побратимами був учасником подій у Придністров’ї, брав участь у грузино-абхазькому конфлікті, а також зарекомендував себе як активний учасник акції «Україна без Кучми», коли за свою громадянську позицію ще тоді опинився у в”язниці.

Звісно, що діяльність цього патріота не пройшла повз оперативників ФСБ. У березні 2014 року російські спецслужби викрали його з території нашої держави і запроторили в буцегарню.  Відтак, уже чотири роки чоловік перебуває в російській в’язниці за цілковито сфабрикованою справою — буцімто вчинив вбивство у Чечні, де насправді ніколи не був.

Штучність такого судового процесу визнала навіть міжнародна організація  «Amnesty International». Її представники заявили, що Микола Карп’юк став жертвою «пародії на правосуддя».

Саме тому ми закликаємо українців на будь-яких акціях протесту, що стосуються звільнення українських заручників, не забувати і про цього політв’язня. Не плекаємо марних сподівань, бо добре розуміємо, що на російську каральну систему вони фактично не мають жодного впливу. Це як укус комара для величезного слона.

Попри те, з власного досвіду знаємо, що про кого найбільше згадують у суспільстві, того держава якнайшвидше намагається забрати. Бо йдеться про її імідж і рейтинги. Кого ж забули навіть свої, на повернення шансів майже не має.

«Коли ми разом із «Всесвітнім рухом патріотів» почали допомагати полоненим, то з нас багато хто насміхався. Мовляв, що вирішать ваші круглі столи чи акції? Хоча вони насправді проходили по усьому світу і мали величезну підтримку у людей. Тож коли пізніше з тюрем почали виходити полонені, ми здобули дуже багато друзів, які були проінформовані про нашу діяльність. Тобто, якщо вони знали про наші акції, то це означає, що вони таки не були даремними.

Саме тому я, як голова організації «Об’єднання добровольців», закликаю усіх небайдужих згадати не лише Олега Сенцова, але й Миколу Карп’юка. Тим паче, що для цього не потрібно багато зусиль: йому можна простого написати листа, взяти фото і вийти на акцію підтримки, підбадьорити рідних, які вже кілька років навіть не бачили його…» — зазначила керівник організації «Об’єднання добровольців» Олена Живко.

 

 

About dobrovoltsi