Home / Новини / Річниця Дебальцівського котла: кривава дорога зради

Річниця Дебальцівського котла: кривава дорога зради

Виповнюється рівно три роки з часу трагічних подій довкола містечка Дебальцеве, що на Донеччині. Тоді, після тривалої оборони стратегічного пункту, попри оголошене у Мінську перемир’я, наших військових взяли в щільне оточення бойовики та російські найманці. Останні дні вони перебували без зв’язку, води та продуктів. Дії українських солдатів ніхто з військової верхівки країни фактично не координував, тож бійці залишилися сам-на-сам із ворогом, який переважав у кілька разів.

Та навіть вимушене голодування і виснажливі бої були нічим у порівнянні з подіями, які трапилися далі. Вище військове командування України оголосило, що буцімто домовилося з Кремлем про коридор для хлопців. Коли ж ті вирушили з Дебальцевого, то одразу опинилися під шквальним вогнем супротивника. На дві з половиною тисячі українців кинули близько сімнадцяти тисяч добре озброєних російських військових. Дорога, якою їхали українські військовослужбовці, перетворилася у пекло. Там загинули сотні бійців, ще більше отримали поранення і пропали безвісті. Втрати стали одними з найбільших в неоголошеній українсько-російській війні.

З часу Дебальцівського котла пройшло три роки, але ні родичі загиблих, ні українське суспільство так і не отримало відповіді хто ж винен у трагедії. Жоден військовий не отримав покарання, а президент України відбувся словами, що мовляв ми повірили ворогові, а він віроломно порушив обіцянку.

Та попри те, ми бійці-добровольці свою відповідь на масове вбивство українців таки маємо. Заявляли про це одразу і понині переконані, що Дебальцівський котел був добре спланованою операцією по знищенню наших підрозділів. Це дико звучить, але в цій операції були задіяні не лише військові аналітики Кремля, але й верхівка України. У тому числі – і президент Петро Порошенко. Так, саме Порошенко, як Верховний  головнокомандувач винен у тому, що сотні сімей не дочекалися повернення з фронту своїх синів і батьків. І це не видумки, а прості логічні висновки. Дебальцеве –  одна і та ж ланка у низці військових конфліктів, де українці терпіли нищівні поразки: Ізваринський та Ілловайський котли тощо. Вони хоч і мають різний характер і географічну локацію, але поєднані однією причиною – знищенням українського війська, його повною деморалізацією і відповідно – цілковитою капітуляцією України перед загарбником.

«Я встиг побувати у багатьох миротворчих місіях за кордоном, згодом воював на сході країни з російськими найманцями і дуже добре знаю, що таке війна, – говорить боєць з псевдо Куча. – Так от, на 1000 відсотків переконаний, що після втечі Януковича Росія застосовує план «Б» і наш президент є хлопчиком на побігеньках у Кремля. Військові промахи є першим свідченням цьому. Бо чому українцям дали виходити в коридор, але нічого не зробили для того, щоб з усіх боків прикрити їх? Чому не підвели артилерію, яка мала б підстрахувати бійців і прочесати усі лісопосадки? Чому після стількох віроломних зрад Порошенко цілковито довірився Путіну? Це все ніщо інше, як намагання перемолоти наше військо і знищити патріотів… Та мабуть ні Путін, ні Порошенко не очікували, що після усіх котлів і поразок українці зуміють знайти в собі сили, аби продовжити протистояти ворогові. Що на схід поїде не лише регулярна армія, а й добровольчі батальйони, які матимуть свій погляд на речі і не завжди будуть виконувати злочинні накази…»

У цю сумну річницю бійці «Об’єднання добровольців» схиляють голову перед усіма, хто назавжди залишився лежати у Дебальцівському котлі. Віримо, що ваша смерть не є даремною і всі, хто винен у загибелі, рано чи пізно понесуть справедливе покарання.

About dobrovoltsi