Home / Новини / АНДРІЙ ТАРАСЕНКО: ІДЕЯ – ІЄРАРХІЯ – ЧЕСТЬ!

АНДРІЙ ТАРАСЕНКО: ІДЕЯ – ІЄРАРХІЯ – ЧЕСТЬ!

Окрім людей, які віддали націоналістичній боротьбі більшу частину свого свідомого життя, до «Правого сектора» належить чимало тих, хто зацікавився націоналізмом лише підчас або після Майдану. Цілком природно, що дехто з цих людей має доволі туманне уявлення про націоналізм. А тому їхнім завданням є не просто брати участь у тих чи інших напрямках діяльності руху, але й вивчати засади українського націоналізму, ставати націоналістами. Адже для того, аби бути частиною націоналістичного руху, недостатньо бути патріотом. Для цього потрібно поділяти основні націоналістичні принципи. Якщо ж людина противиться, значить їй варто пошукати собі місце деінде.
300973
Одним із принципів націоналістичного руху є його внутрішній авторитаризм. Без нього структура націоналістичного руху просто немислима.
Те, що 2×2=4 не є результатом якогось демократичного голосування. Це апріорна істина. Навіть якщо 99% населення Землі проголосує, що 2×2=5 істинним буде твердження 2×2=4. Так само з націоналізмом. Націоналізм випливає з певних аксіом, принципів, ідей. Самі учасники націоналістичного руху знаходяться у підпорядкованому становищі відносно цих ідей. З цього і народжується націоналістичний авторитаризм.
Націоналістичний рух виразно ієрархічний: Ідея – Провід – Членство. Місце людей у цій ієрархії має залежати від природних задатків, здобутків та заслуг і, неодмінно, від їхньої просякнутості Ідеєю. За Ідею не голосують, не обирають її більшістю. Їй підпорядковуються і служать, знаходячи своє місце у ієрархії.
Ще одна причина авторитарності націоналістичного руху є суто прагматичною. Націоналістичний рух є рухом революційним.
Націоналістичний рух – це армія революціонерів (навіть якщо значна частина активістів руху змушена займатися суто цивільними справами). А в армії має панувати дисципліна. Без цього – не переможемо.
Можливо, для людей, які лиш нещодавно стали під червоно-чорний стяг, ці рядки здадуться різкими і відштовхнуть (нагадаю: у «Правому секторі» ніхто нікого не тримає силою). Причина цього, на мою думку, криється в тому, що зараз багато людей має неправильне світобачення. Раніше люди жили культурою Обов’язку і Служіння; ієрархія була для них чимось саме собою зрозумілим. Зараз же для багатьох є характерним гіпертрофоване Еґо. Раніше світ бачився ієрархічним. Зараз же нерідко його бачать перевернутим, вважають, що джерелом істини є більшість, механічне число.
«Правому сектору» небеса не імпортують янголів. «Правий сектор» наповнюють сучасні люди. Одначе завдання «Правого сектору» – не просто залучити цих людей до боротьби, але й максимально виховати їх у світлі націоналізму. Той, хто по-справжньому прагне добра Україні, зможе переступити через власне Еґо і вчитися. Якщо ж хтось має занадто товсту шкаралупу, йому варто буде покинути наш рух. «Правий сектор» – це не ліберальна олігархічна партія, це націоналістичний рух. Він не може запропонувати своїм прихильникам державних посад або фінансових прибутків. Зате він може запропонувати шляхом служіння Ідеї здобути собі Честь!
Андрій Тарасенко
(друг “Пилипась”)
керівник політичного крила руху “Правий сектор”

About dobrovoltsi